Стаття

Сутність та класифікація методів публічного адміністрування в контексті розвитку концепції Smart City

Дмитро Пфістер
Анотація

В умовах цифрової трансформації публічної влади, посилення ролі міських територій у забезпеченні сталого розвитку та зростання запитів суспільства на прозорість, підзвітність і участь громадян особливої актуальності набуває переосмислення методів публічного адміністрування крізь призму розвитку концепції Smart City. Метою дослідження було концептуальне обґрунтування та систематизація підходів до розуміння методів публічного адміністрування в умовах цифровізації управлінських процесів і впровадження смарт-орієнтованих моделей розвитку міст. У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз сутності методів публічного адміністрування в умовах трансформації системи публічного управління під впливом цифровізації та розвитку концепції Smart City. Розкрито еволюцію наукових підходів до трактування методів публічного адміністрування – від класичної раціонально-правової моделі до сучасних концепцій належного врядування, результатоорієнтованого управління та цифрового врядування. Обґрунтовано, що в середовищі Smart City методи публічного адміністрування набувають інтегративного характеру, поєднуючи правові регулятори, адміністративні та організаційні процедури, економічні стимули й комунікативні інструменти з цифровими платформами, аналітикою даних, електронними сервісами та механізмами участі громадян. Показано, що традиційні класифікації методів, сформовані в межах ієрархічної моделі управління, не повною мірою відповідають викликам мережевої взаємодії, інтероперабельності, «digital by default» та зростання ролі data-driven governance. Запропоновано узагальнену класифікацію методів публічного адміністрування в контексті розвитку Smart City, яка враховує організаційні, економічні, цифрові та соціальні аспекти управління і відображає їх функціональне призначення у системі «цілі  – функції  – методи  – інструменти  – результати» сталого розвитку міських територій. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання запропонованої класифікації методів публічного адміністрування в діяльності органів місцевого самоврядування для підвищення ефективності управлінських рішень та адаптації європейських підходів Smart City до національних умов

Ключові слова

цифровізація публічної влади; data-driven governance; електронні сервіси; участь громадян; сталий розвиток територій; публічне управління

Завантажити статтю

Отримано 15.07.2025, Доопрацьовано 02.10.2025, Прийнято 10.12.2025

Взято з Том 18, № 2, 2025

ЦИТУВАТИ

Pfister, D. (2025). The essence and classification of methods of public administration in the context of the development of the Smart City concept. Democratic Governance, 18(2), 56-64. https://doi.org/10.56318/dg/2.2025.56

https://doi.org/10.56318/dg/2.2025.56

Сторінки 56-64

Використані джерела

[1] Bobrovska, O. (2020). Managerial approaches to the implementation of digital technologies in public administration. Aspects of Public Administration, 8(1 SI), 12-14. doi: 10.15421/152029.

[2] Brzeziński, Ł., & Wyrwicka, M.K. (2022). Fundamental directions of the development of the smart cities concept and solutions in Poland. Energies, 15(21), article number 8213. doi: 10.3390/en15218213.

[3] Chourabi, H., Nam, T., Walker, S., Gil-Garcia, J.R., Mellouli, S., Nahon, K., Pardo, T.A., & Scholl, H.J. (2012). Understanding smart cities: An integrative framework. In 45th Hawaii international conference on system sciences (pp. 2289-2297). Maui: IEEE. doi: 10.1109/HICSS.2012.615.

[4] Dunayev, I., Gavkalova, N., & Kud, A. (2023). Designing a platform-based model of civic participation within the smart-city concept for post-war Ukrainian cities. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 4(13(124)), 46-56. doi: 10.15587/1729-4061.2023.285448.

[5] Dziundziuk, K.V. (2023). Experience of implementing the concept of a Smart City in developing countries. Problems of Modern Transformations. Series: Law, Public Management and Administration, 7. doi: 10.54929/2786-5746-2023-7-02-01.

[6] European Union. (2020). New Leipzig charter: The transformative power of cities for the common good. Brussels: European Commission.

[7] Frolova, E.I. (2023). Methods of public administration: Essence and features. Juris Europensis Scientia, 1, 114-117. doi: 10.32782/chern.v1.2023.22.

[8] Hrytsak, L.B., & Durman, M.O. (2022). Local self-government in the system of public administration. Public Administration and National Security, 4. doi: 10.25313/2617-572X-2022-4-8099.

[9] Karpinskyi, B.A., Karpinska, O.B., & Pfister, D.H. (2022). Fundamentals of smart urbanism based on state-building patriotism: A strategic management approach. Scientific Perspectives, 7(25), 232-252. doi: 10.52058/2708-7530-2022-7(25)-232-252.

[10] Komarnytska, H. (2025). Smart City in the system of open data and e-government. Aspects of Public Administration, 13(3), 92-99. doi: 10.15421/152535.

[11] Kuzior, A., Pakhnenko, O., Tiutiunyk, I., & Lieonov, S.V. (2023). E-governance in Smart Cities: Global trends and key enablers. Smart Cities, 6(4), 1663-1689. doi: 10.3390/smartcities6040078.

[12] Mamatova, T., & Kravtsov, O. (2021). Ensuring the quality of public services under digital transformation. In Development vectors in public management and administration (pp. 208-228). Riga: Baltija Publishing. doi: 10.30525/978-9934-26-082-7-10.

[13] Morhunov, O.A. (2021). Administrative and legal methods of public administration in the field of physical culture and sports. Private and Public Law, 4, 72-76. doi: 10.32845/2663-5666.2021.4.12.

[14] Murayev, Y.V. (2020). Ukrainian experience in implementing the smart city concept: Achievements and challenges. Bulletin of Khmelnytskyi National University, 2, 91-96.

[15] Nemirovska, O.V. (2025). Management approach to Smart City as a social space of sustainable development. Transformations Journal, 4(9), 12-17. doi: 10.32782/2786-8141/2024-9-2.

[16] OECD. (2015). OECD principles on water governance. Paris: OECD Publishing.

[17] OECD. (2019). The path to becoming a data-driven public sector. Paris: OECD Publishing. doi: 10.1787/059814a7-en.

[18] Przeybilovicz, E., & Cunha, M.A. (2024). Governing in the digital age: The emergence of dynamic smart urban governance modes. Government Information Quarterly, 41(1), article number 101907. doi: 10.1016/j.giq.2023.101907.

[19] Serhiichuk, L. (2025). Artificial intelligence in the Ukrainian public administration system: Legal development and implementation risks. Bratislava Law Review, 9(2), 243-260. doi: 10.46282/blr.2025.9.2.1062.

[20] Shulzhik, Y.O., Kvasnii, Z.V., & Oslikovskyy, V.V. (2025). Development of “Smart communities”: Implementation of Smart City solutions at the local level. The Actual Problems of Regional Economy Development, 2(21), 180-189. doi: 10.15330/apred.2.21.180-189.

[21] United Nations Human Settlements Programme. (2024). World cities report 2024: Cities and climate action. Nairobi: UN-HABITAT. doi: 10.18356/9789211065602.

[22] United Nations. (2015). Transforming our world: The 2030 agenda for sustainable development. Retrieved from https://sdgs.un.org/2030agenda.

[23] Vdovychenko, O.M. (2022). Application of public administration methods in current conditions: Theoretical and practical aspects. Pivdennoukrainskyi Pravnychyi Chasopys, 3, 124-132. doi: 10.32850/sulj.2022.3.20.

[24] Weber, M. (1978). Economy and society: An outline of interpretive sociology. Berkeley, CA: University of California Press.

[25] World Bank Group. (n.d.). Smart cities for sustainable development. Retrieved from https://academy.worldbank.org/en/infrastructure/urban-resilience/Smart-cities-for-sustainable-development.