Стаття

Політичний вимір прийняття адміністративних рішень в умовах автоматизації: структурні зрушення в публічному управлінні

Михайло Янишівський
Анотація

Стаття мала на меті пояснити, яким чином автоматизація структурно трансформує політичний вимір прийняття адміністративних рішень у публічному управлінні. Замість того щоб розглядати автоматизацію як суто технічну або організаційну інновацію, у дослідженні вона концептуалізована як управлінська практика, що перерозподіляє судження, відповідальність і легітимність у межах адміністративних систем. Спираючись на сучасні теорії бюрократії та алгоритмічного врядування, у статті обґрунтовано тезу про те, що автоматизація не усуває політичний вибір, а зміщує його з моменту індивідуального прийняття рішень до етапу проєктування процедур, моделей та інфраструктур, які наперед визначають можливі результати управління. Для аналітичного осмислення цієї трансформації у статті запропоновано концепт «точок зсуву», через які автоматизація змінює політичний вимір прийняття рішень. Виокремлено чотири такі зсуви: зсув легітимації від публічного обґрунтування до технічного авторитету; зсув відповідальності від індивідуального судження до архітектури систем; трансформацію політичного конфлікту в технічну критику; а також зростання невидимості політичного вибору внаслідок його інфраструктурного закріплення. Окрему увагу приділено тому, чому саме штучний інтелект інтенсифікує ці зсуви. На відміну від автоматизації заснованої на правилах, системи ШІ поєднують вироблення знань на основі даних, прогнозування та напів автономне виконання, формуючи адаптивні й масштабовані режими управління, у яких нормативні припущення вбудовуються в моделі, а не артикулюються через політичні процеси. У статті зроблено висновок, що автоматизація – особливо заснована на ШІ – не деполітизує публічне управління, а формує новий режим політичної упорядкованості, який є менш видимим, менш локалізованим і значно більш стійким до демократичного контролю. Отримані результати мають практичне значення для політиків, регуляторів і публічних адміністраторів, оскільки вони демонструють, яким чином політичні вибори вбудовуються в дизайн систем та інфраструктурні рішення, сприяючи формуванню більш рефлексивних підходів до регулювання й нагляду за автоматизованим прийняттям рішень

Ключові слова

штучний інтелект; політичний вимір врядування; алгоритмічне врядування; відповідальність; легітимність; політичність; процедурна раціональність

Завантажити статтю

Отримано 03.02.2026, Доопрацьовано 01.05.2026, Прийнято 28.05.2026 Опубліковано 25.06.2026

Взято з Том 19, № 1, 2026

ЦИТУВАТИ

Yanyshivskyi, M. (2026). The political dimension of administrative decision-making under automation: Structural shifts in public administration. Democratic Governance, 19(1), 5-19. https://doi.org/10.56318/dg/1.2026.05

https://doi.org/10.56318/dg/1.2026.05

Сторінки 5-19

Використані джерела

  1. Allhutter, D., Cech, F., Fischer, F., Grill, G., & Mager, A. (2020). Algorithmic profiling of job seekers in Austria: How Austerity politics are made effective. Frontiers in Big Data, 3, article number 5. doi: 10.3389/fdata.2020.00005.
  2. Balamush, M.A., & Dobrovolskaya, N.V. (2021). The problems of determining the administrative and legal status of employees occupying political positions in the executive authorities. Constitutional State, (43), 22-27. doi: 10.18524/2411-2054.2021.43.240947.
  3. Beer, D. (2016). Metric power. London: Palgrave Macmillan.
  4. Bevan, J. (2020). Eubanks, Virginia, Automating Inequality. Canadian Journal of Sociology, 45(1), 91-94. doi: 10.29173/cjs29658.
  5. Burdon, P. (2015). Hannah Arendt: On judgment and responsibility. Griffith Law Review, 24(2), 221-243. doi: 10.1080/10383441.2015.1058215.
  6. Camillo, C. (2017). Street-level bureaucracy. In A. Farazmand (Ed.), Global encyclopedia of public administration, public policy, and governance. Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-319-31816-5_654-1.
  7. Cantarelli, P., Belardinelli, P., Belle, N., & Palumbo, R. (2023). Decision noise in public administration. Public Administration Review, 83(6), 1667-1686. doi: 10.1111/puar.13735.
  8. Diver, L. (2021). Karen Yeung and Martin Lodge (eds) Algorithmic regulation reviewed by Laurence Diver. Prometheus, 37(4). doi: 10.13169/prometheus.37.4.0387.
  9. Esposito, M., & Tse, T. (2024). Mitigating the risks of generative AI in government through algorithmic governance. In Proceedings of the 25th annual international conference on digital government research (pp. 605-609). New York: Association for Computing Machinery. doi: 10.1145/3657054.3657124.
  10. Fortes, P.R.B., Baquero, P.M., & Amariles, D.R. (2022). Artificial intelligence risks and algorithmic regulation. European Journal of Risk Regulation, 13(3), 357-372. doi: 10.1017/err.2022.14.
  11. Gordon, F. (2019). Virginia Eubanks (2018) Automating inequality: How high-tech tools profile, police, and punish the poor. New York: Picador, St Martin’s Press. Law, Technology and Humans, 1, 162-164. doi: 10.5204/lthj.v1i0.1386.
  12. Gritsenko, D., & Wood, M. (2020). Algorithmic governance: A modes of governance approach. Regulation & Governance, 16(1), 45-62. doi: 10.1111/rego.12367.
  13. Habermas, J. (1968). Technology and science as “ideology”. In Toward a rational society: Student protest, science, and politics (pp. 81-126). Boston: Beacon Press.
  14. Haitsma, L., & Brink, B. (2025). From human intervention to human involvement: A critical examination of the role of humans in (semi-)automated administrative decision-making. Digital Government: Research and Practice, 6(3), article number 33. doi: 10.1145/3716173.
  15. Jasanoff, S. (2016). The ethics of invention: Technology and the human future. New York: W.W. Norton & Company.
  16. Kaun, A., Larsson, A.O., & Masso, A. (2024). Automating public administration: Citizens’ attitudes towards automated decision-making across Estonia, Sweden, and Germany. Information, Communication & Society, 27(2), 314-332. doi: 10.1080/1369118X.2023.2205493.
  17. Kitchin, R. (2014). The data revolution. Washington: SAGE. doi: 10.4135/9781473909472.
  18. Koenig, P.D. (2025). Understanding the politics of artificial intelligence. Cheltenham: Edward Elgar Publishing. doi: 10.4337/9781035348022.00005.
  19. Maalsen, S. (2023). Algorithmic epistemologies and methodologies: Algorithmic harm, algorithmic care and situated algorithmic knowledges. Progress in Human Geography, 47(2), 197-214. doi: 10.1177/03091325221149439.
  20. Mintrom, M. (2016). Herbert A. Simon, Administrative behavior: A study of decision-making processes in administrative organization. In M. Lodge, E.C. Page & S.J. Balla (Eds.), The Oxford handbook of classics in public policy and administration. Oxford: Oxford Academic. doi: 10.1093/oxfordhb/9780199646135.013.22.
  21. Mouffe, C. (2005). On the political. London & New York: Routledge.
  22. Naudts, L. (2024). The digital faces of oppression and domination: A relational and egalitarian perspective on the data-driven society and its regulation. In Proceedings of the 2024 ACM conference on fairness, accountability, and transparency (FAccT ’24) (pp. 701-712). New York: Association for Computing Machinery. doi: 10.1145/3630106.3658934.
  23. Öjehag-Pettersson, A., Carlsson, V., & Rönnblom, M. (2024). Political studies of automated governing: A bird’s eye (re)view. Regulation & Governance, 18(4), 1049-1064.
  24. Oraldi, A. (2023). Technology and society in Habermas’ early social theory: Towards a critical theory of technology beyond instrumentalism. Krisis, 43, 66-84. doi: 10.21827/krisis.43.1.37753.
  25. Pasquale, F. (2015). The black box society: The secret algorithms that control money and information. Harvard: Harvard University Press.
  26. Roehl, U.B.U., & Hansen, M.B. (2024). Automated administrative decision-making and good governance: Synergies, trade-offs, and limits. Public Administration Review, 84(6), 1184-1199. doi: 10.1111/puar.13799.
  27. Rouvroy, A., & Berns, T. (2013). Algorithmic governmentality and prospects of emancipation. Réseaux, 177(1), 163-196. doi: 10.3917/res.177.0163.
  28. Schmitt, C. (2007). The concept of the political. Chicago: University of Chicago Press.
  29. Sever, T. (2023). Automated decision-making in the public sector. Retrieved from https://www.nispa.org/files/conferences/2023/e-proceedings/system_files/papers/2023_Auto_decision_making_9_5_23.pdf
  30. Tkachenko, Ye.V. (2016). The concept and features of political positions. In Principles of modern constitutionalism and the Constitution of Ukraine (pp. 105-107). Kharkiv: Publishing House “Human Rights”.
  31. Weber, M. (1946). Politics as a vocation. New York: Oxford University Press.
  32. Yeung, K. (2017). Algorithmic regulation: A critical interrogation. Regulation & Governance, 12(4), 505-523. doi: 10.1111/rego.12158.
  33. Zouridis, S., van Eck, M., & Bovens, M. (2019). Automated discretion. In T. Evans & P. Hupe (Eds.), Discretion and the quest for controlled freedom (pp. 313-329). Cham: Palgrave Macmillan. doi: 10.1007/978-3-030-19566-3_20.