Стаття

Інституційна модернізація публічного управління як передумова європейської інтеграції України

Віталій Баштанник Адель Бикова Микола Попов Оксана Баштанник Петро Гарасим
Анотація

У дослідженні аналізується трансформація якості інституцій у контексті набуття Україною статусу кандидата на вступ до ЄС. Основна увага приділяється гармонізації національного права з європейськими стандартами (acquis communautaire), зокрема у сферах прозорості та підзвітності влади. Розглядаються механізми модернізації державного апарату, спрямовані на створення гнучких інституційних структур, здатних ефективно впроваджувати реформи. Автор обґрунтовує, що саме стабільність та ефективність інституцій є визначальним фактором для успішного переговорного процесу про членство в ЄС. Методологічною основою дослідження є якісний підхід із використанням інструментарію обґрунтованої теорії, що дозволив систематизувати ключові фактори інституційної модернізації та визначити їх взаємозв’язки. У статті запропоновано концептуальну модель Institutional Modernization Framework, яка відображає взаємодію драйверів реформ, механізмів модернізації, інституційної спроможності державних органів та результатів трансформації системи публічного управління. Окрему увагу приділено аналізу досвіду Хорватії щодо модернізації публічного управління у процесі вступу до Європейського Союзу, що дозволяє визначити потенційні виклики та можливості для України. Доведено, що ефективна інституційна модернізація потребує комплексного підходу, який включає правову адаптацію до стандартів ЄС, розвиток людського капіталу у сфері державної служби, цифровізацію управління та посилення ролі місцевого самоврядування. Зроблено висновок, що інституційна модернізація публічного управління на основі концепції Європеїзації є ключовою передумовою успішної інтеграції України до європейського управлінського простору та забезпечення сталого розвитку держави. На основі поєднання Institutional Modernization Framework із моделлю зрілості управління Gartner запропоновано інтегровану модель інституційної зрілості публічного управління

Ключові слова

людський капітал; якість інституцій; місцеве самоврядування; європеїзація; інституційна зрілість

Завантажити статтю

Отримано 30.12.2025, Доопрацьовано 27.03.2026, Прийнято 28.05.2026 Опубліковано 25.06.2026

Взято з Том 19, № 1, 2026

ЦИТУВАТИ

Bashtannyk, V., Bykova, A., Popov, M., Bashtannyk, O., & Garasyim, P. (2026). Institutional modernisation of public administration as a prerequisite for Ukraine’s European integration. Democratic Governance, 19(1), 59-69. https://doi.org/10.56318/dg/1.2026.59

https://doi.org/10.56318/dg/1.2026.59

Сторінки 59-69

Використані джерела

  1. Addink, G.H. (2013). Governance and norms: An interdisciplinary approach of good governance. In A.L.B. Colombi-Ciacchi, M.A. Heldeweg, B.M.J. Meulen & A.R. Neerhof (Eds.), Law & governance – beyond the public-private law divide (pp. 241-272). Hague: Eleven International Publishing.
  2. Addink, H. (2019). Good governance: Concept and context. Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780198841159.001.0001.
  3. Ali, H., & Bhulyan, S. (Eds.). (2022). Institutional reforms, governance, and services delivery in the Global South. Singapore: Springer International Publishing.
  4. Andrews, M. (2013). The limits of institutional reform in development: Changing rules for realistic solutions. Cambridge: Cambridge University Press.
  5. Bashtannyk, O., Akimova, l., Petrukha, N., Zayats, D., Hudenko, B., & Akimov, O. (2025). Innovative human capital management practices in the security and defense sector: Challenges for public management. TPM – Testing, Psychometrics, Methodology in Applied Psychology, 32(S1), 556-567. doi: 10.5281/zenodo.16914238.
  6. Bashtannyk, V., Terkhanov, F., Akimova, L.M., & Kravtsov, O. (2024). Integrating digitization into public administration: Impact on national security and the economy through spatial planning. Edelweiss Applied Science and Technology, 8(5), 747-759. doi: 10.55214/25768484.v8i5.1740.
  7. Bayramova, L.B. (2024). Political modernization: Theoretical approaches to modern polity, major characteristics of political modernization. Regional Studies, 38, 63-68. doi: 10.32782/2663-6170/2024.38.9.
  8. Bodnieks, V. (2020). The new institutionalism: A tool for analysing defence and security institutions. Security&Defence, 32, 84-94. doi: 10.35467/sdq/130903.
  9. Busetti, S., & Pacchi, C. (2015). Institutional capacity for EU Cohesion Policy: Concept, evidence and tools that matter. disP ‒ the Planning Review, 50(4), 16-28. doi: 10.1080/02513625.2014.1007657.
  10. Cierco, T. (2009). Europeanization impact on Croatia’s course to democracy. Nação e Defesa, 122(4), 173-201.
  11. Clemens, G. (2017). The quest for Europeanization. Stuttgart: Franz Steiner Verlag Wiesbaden.
  12. Dinesen, P., & Sønderskov, K. (2021). Quality of government and social trust. In A. Bågenholm et al. (Eds.) The Oxford handbook of the quality of government (pp. 539-558). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oxfordhb/9780198858218.013.26.
  13. Finocchiaro Castro, M., Guccio, C., Romeo, D., & Vidoli, R. (2025). How does institutional quality affect the efficiency of local government? An assessment of Italian municipalities. Economia Politica, 42, 569-597. doi: 10.1007/s40888-025-00359-0.
  14. Guogis, A., Smalskys, V., Reinholde, I., Klimovsky, D., & Gavkalova, N. (2024). Public administration modernization: Regularities of normative concept application. Eastern-European Journal of Enterprise Technologies, 3/13(129), 70-78. doi: 10.15587/1729-4061.2024.304594.
  15. Ibrahim, M.G., Ayelazuno, J.A., & Ateng, M.A. (2024). Governance, institutions and human development: Rethinking government flagship projects and initiatives in Ghana. Development Policy Review, 42, article number e12809. doi: 10.1111/dpr.12809.
  16. Jinhua, Ch. (2022). The state logic of modernizing the governance system. Social Sciences in China, 43(1), 37-52. doi: 10.1080/02529203.2022.2051355.
  17. Khan, I., Ahmad, A., & Shah, A. (2019). Nexus between political development and institutionalization: An analysis of the institution building approach. Pakistan Social Sciences Review, 3(1), 65-79.
  18. Król, K., & Zdonek, D. (2020). Analytics maturity models: An overview. Information, 11(3), 142. doi: 10.3390/info11030142. 
  19. Kud, A. (2022). Modernisation of the public governance system in the age of information platforms. Kharkiv: Pravo.
  20. Liu, J. (2019). Reform of government institutions and improvement of governance capabilities. Advances in Social Science, Education and Humanities Research, 311, 359-365. doi: 10.2991/ecss-19.2019.72.
  21. Lukashuk, L. (2023). Regulatory and legal security of public mechanisms at the regional level in the conditions of eurointegration. Public Administration and Regional Development, 19, 108-127. doi: 10.34132/pard2023.19.06.
  22. Maldini, P., & Paukovi, D. (2017). Croatia and the European Union: Changes and development. London: Routledge.
  23. Morlino, L. (2002). The Europeanization of Southern Europe. In A. Costa Pinto & N.S. Teixeira (Eds.), Southern Europe and the making of the European Union 1945-1980 (pp. 237-260). New York: Columbia University Press.
  24. Rachynskyi, A. (2025). Institutional transformation of bureaucratic systems in the context of Ukraine’s European integration. Theory and Practice of Public Administration, 2(81), 44-56. doi: 10.26565/1727-6667-2025-2-03/.
  25. Radu, L. (2015). How to develop sustainable public administration reforms. Transylvanian Review of Administrative Sciences, 11(44), 180-195.
  26. Sherbak, N.V. (2016). Institutional support modernization of public administration in terms of implementation of European integration. Public Administration Aspects, 4(3), 21-28. doi: 10.15421/151603.
  27. Sigrist, K. (2008). “Power in transition: The design of public administration reforms in transition countries. The Case of Romania. In C. Crăciun & P.E. Collins (Eds.), The management of public policies. transformations and perspectives (pp. 72). Iași: Polirom.
  28. Tkach, D., & Kazik, T. (2020). The concept and essence of “acquis communautaire” in the context of the study of the process of liberalization by the European Union of the visa regime for Ukraine. Collection of Academic Papers: “Legal Bulletin of KROK University”, 38, 77-84. doi: 10.31732/2707-9155-2020-38-77-84.
  29. Wankiewicz, P. (2024). Croatia: A decade in review and its impact: From EU accession to joining the Eurozone and the Schengen area. Retrieved from https://www.iemed.org/publication/croatia-a-decade-in-review-and-its-impact-from-eu-accession-to-joining-the-eurozone-and-the-schengen-area/.