Актуальність дослідження зумовлена необхідністю модернізації системи державного моніторингу земель в Україні в умовах повоєнної відбудови, коли від якості, оперативності та адаптивності управлінських рішень безпосередньо залежать сталий розвиток територій, продовольча безпека та соціальна згуртованість. Метою роботи було обґрунтування можливостей застосування agile-парадигми як концептуальної основи для оновлення державного моніторингу земель і моніторингу земельних відносин у повоєнний період. У дослідженні використано наративний огляд наукових джерел, аналіз нормативно-правової бази, елементи кейс-методу та концептуальне моделювання. У результаті встановлено, що чинна система державного моніторингу земель в Україні характеризується фрагментарністю, обмеженою інтеграцією даних, недостатньою адаптацією до умов воєнного та післявоєнного періоду й слабкою інституційною координацією, що знижує ефективність управлінських рішень. Обґрунтовано, що поєднання принципів Strong Land Governance, цифровізації, стейкхолдерського та поліцентричного підходів створює передумови для переходу від статичних моделей моніторингу до адаптивних ітеративних систем. Запропоновано концепцію Sustainable Agile Land Management, яка інтегрує резильєнтність, адаптивне управління та інституційні зміни й орієнтована на використання геопросторових даних у режимі наближеному до реального часу. Розроблено концептуальний фреймворк сталого управління земельними ресурсами у повоєнній Україні та модель agile-екосистеми моніторингу й управління земельними ресурсами зі стейкхолдерським ядром, що демонструють логіку взаємодії моніторингу, аудиту та прийняття управлінських рішень. Показано, що agile-підхід дозволяє оперативно реагувати на ризики деградації земель, враховувати локальний контекст і забезпечувати узгодження екологічних, економічних і соціальних цілей розвитку. Практична цінність результатів полягає в можливості використання запропонованого підходу та моделей як методологічної основи для модернізації державного моніторингу земель і підтримки управлінських рішень у процесі повоєнної відбудови України
публічне управління; управління земельними ресурсами; соціальне благополуччя; сталий розвиток; землекористування
Отримано 25.07.2025, Доопрацьовано 16.10.2025, Прийнято 10.12.2025
Взято з Том 18, № 2, 2025
https://doi.org/10.56318/dg/2.2025.05
Сторінки 5-15
[1] Alsamar, A., Korabi, A., Jalabi, S., Khan, I., & Lintelo, D. (2023). Land registry in Syria after a decade of conflict: A tale of three cities. International Development, 35(8), 2667-2685. doi: 10.1002/jid.3792.
[2] Aoki, C., Al-Lami, A., & Kugaprasatham, S. (2014). Environmental management of the Iraqi marshlands in the post-conflict period. In E. Weinthal, J. Troell & M. Nakayama (Eds.), Water and post-conflict peacebuilding (pp. 118-136). London: Earthscan.
[3] Azadi, H. (2020). Monitoring land governance: Understanding roots and shoots. Land Use Policy, 94(6), article number 104530. doi: 10.1016/j.landusepol.2020.104530.
[4] Boza Espinoza, T.E., Salinas, N., Cosio, E.G., Tito, R., Nina-Quispe, A., & Roman-Cuesta, R.M. (2024). Assessing Peru’s land monitoring system contributions towards fulfilment of its international environmental commitments. Land, 13(2), article number 205. doi: 10.3390/land13020205.
[5] Braslavska, O. (2025). GIS technologies and remote sensing in monitoring land use changes. Urban Development and Spatial Planning, 89, 472-487. doi: 10.32347/2076-815x.2025.89.472-487.
[6] Dyshlyk, O., Dorosh, A., Tarnopolsky, A., & Tarnopolsky, Ye. (2018). Infrastructure of geospatial data in Ukraine: Status and methodological problems of legislative regulation. Land Management, Cadastre and Land Monitoring, 1, 33-43. doi: 10.31548/zemleustriy2018.01.004.
[7] Embley, D., & Thalhelm, B. (2011). Handbook of conceptual modeling: Theory, practice, and research challenges. New York: Springer.
[8] Enemark, S., McLaren, R., & Lemmen, C. (2016). Fit-for-purpose land administration: Guiding principles for country implementation. Nairobi: UNHabitat.
[9] Ercan, O. (2022). Land management paradigm: Global agenda and the case of Turkey. Konya Journal of Engineering Sciences, 10(3), 2667-8055. doi: 10.36306/konjes.1143000.
[10] Hall, R., Scoones, I., & Henley, G. (2016). Strengthening land governance: Lessons from implementing the voluntary guidelines. LEGEND State of the Debate Report 2016. London: UKaid. doi: 10.13140/RG.2.1.2084.6962.
[11] Jorgensen, I., Garrick, D., & Wight, Ch. (2025). A narrative review of social infrastructure for agricultural groundwater nature-based solutions. Cambridge: Cambridge University Press. doi: 10.1017/sus.2025.10020.
[12] Kopecká, M., Szatmári, D., & Polyvach, K. (2025). Land cover mapping of war-affected areas. Geographical Journal, 77(2), 97-110. doi: 10.31577/geogrcas.2025.77.2.04.
[13] Land Code of Ukraine. (2001, October). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2768-14#Text.
[14] Lazareva, O.V., & Yuzva, V.V. (2024). Justification of the application of the synergy approach in land use in the post-war period. In Management and rational use of land resources in territorial communities in the post-war period: Proceedings of the VII all-Ukrainian scientific and practical conference (pp. 26-29). Kherson: KhDAEU.
[15] Lyusak, A., & Nikolaichuk, K. (2020). Problems and areas to improve a land monitoring system in Ukraine. Land Reclamation and Water Management, 2, 81-88. doi: 10.31073/mivg202002-249.
[16] Malashevskyi, M., Tarnopolskyi, A., Kovalchuk, I., Malashevska, O., & Tarnopolskyi, Y. (2025). Geospatial data infrastructure for land monitoring in Ukraine. In 18th international conference monitoring of geological processes and ecological condition of the environment (Vol. 2025, article number 156). Kyiv: European Association of Geoscientists & Engineers. doi: 10.3997/2214-4609.2025510156.
[17] Matias, M., Henriques, Ch., Damásio, C., Birra, F., & Pires, J. (2025). LAND IT: A decision support system for optimising land use planning strategies. AGILE GIScience Series, 6, article number 39. doi: 10.5194/agile-giss-6-39-2025
[18] Mishchenko, R., Ilchenko, V., Kariuk, A.M. (2020). Geospatial data infrastructure in Ukraine. Herald of the National Academy of Sciences of Ukraine, 12, 136-140.
[19] Ndugwa, R.P., & Omusula, C.K. (2025). Institutional frameworks, policies, and land data: Insights from monitoring land governance and tenure security in the context of Sustainable Development Goals in Kenya, Rwanda, Uganda, and Zambia. Land, 14(5), article number 960. doi: 10.3390/land14050960.
[20] Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 474 “On Public Monitoring of Land Relations”. (2023, May). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/main/474-2023-%D0%BF?utm_source#Text.
[21] Reydon, B., Fernandes, V., & Telles, T. (2020). Land governance as a precondition for decreasing deforestation in the Brazilian Amazon. Land Use Policy, 94, article number 104313. doi: 10.1016/j.landusepol.2019.104313.
[22] Rybalko, K.V. (2025). Mechanisms of public management of agricultural lands. (Doctoral dissertation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, Ukraine).
[23] Sharapova, S., & Kashkina, V. (2025). Current status and development directions of the land and soil monitoring system in Ukraine. Analytical and Comparative Law, 2(3), 39-43. doi: 10.24144/2788-6018.2025.03.2.5.
[24] Vasilieva, L. (2024). Problems and prospects of the mechanism of state management of land relations. Pressing Problems of Public Administration, 2(65), 83-98. doi: 10.26565/1684-8489-2024-2-05
[25] Weith, Th., Barkmann, T., Gaasch, N., Rogga, S., Straub, Ch., & Zscheischler, Z. (Eds.). (2021). Sustainable land management in a European context: A co-design approach. Heidelberg: Springer. doi: 10.1007/978-3-030-50841-8.