Стаття

Стратегії боротьби з сепаратизмом, реалізовані в посткомуністичних країнах: уроки для України

Тарас Янишівський
Анотація

У статті проаналізовано стратегії, які застосовували посткомуністичні країни для боротьби з сепаратизмом, з особливим акцентом на їхню придатність для українського контексту. Актуальність дослідження зумовлена поточними викликами, з якими стикається Україна у протидії гібридним загрозам, спровокованими Росією під час війни, а також потребою забезпечити політичну стабільність у післявоєнний період. Метою дослідження було виявити ефективні підходи, які можуть бути адаптовані до українських реалій. Методологічною основою слугував порівняльний аналіз кейсів посткомуністичних держав: Грузії, Молдови, Боснії і Герцеговини, а також країн Балтії. Результати дослідження підкреслили важливість політичної децентралізації, економічного розвитку та міжнародної співпраці для стримування сепаратистських тенденцій, а також необхідність протидії зовнішньому втручанню. У Грузії децентралізація та угоди про розподіл владних повноважень частково сприяли вирішенню проблем національних меншин (вірмен, азербайджанців та аджарців), однак не охопили Абхазію та Південну Осетію, які перебувають під окупацією Росії. Підхід Молдови до Придністров’я, який базується на економічних стимулах і міжнародному посередництві, демонструє потенціал у зниженні напруженості, хоча вплив Росії суттєво ускладнює примирення. Дейтонська угода в Боснії і Герцеговині поклала край збройному конфлікту, проте водночас інституціоналізувала етнічні поділи, що ускладнює довготривалу інтеграцію. Країни Балтії, зокрема Естонія та Латвія, мають цінний досвід у врегулюванні питань із російськомовною меншиною через продумані політики громадянства та програми інтеграції, які сприяли запобіганню сепаратистським рухам. У дослідженні зроблено висновок, що для ефективної протидії сепаратизму необхідна комплексна стратегія, яка охоплює політичні, економічні та міжнародні чинники. Практична цінність роботи полягає в її потенціалі стати основою для формування української державної політики у сфері збереження національної єдності та територіальної цілісності

Ключові слова

державна політика; сепаратистські рухи; гібридна війна; врегулювання конфліктів; територіальна цілісність; децентралізація

Завантажити статтю

Отримано 10.01.2025, Доопрацьовано 15.04.2025, Прийнято 28.05.2025

Взято з Том 18, № 1, 2025

ЦИТУВАТИ

Yanyshivskyi, T. (2025). Strategies for combating separatism implemented in post-communist countries: Lessons for Ukraine. Democratic Governance, 18(1), 64-76. https://doi.org/10.56318/dg/1.2025.64

https://doi.org/10.56318/dg/1.2025.64

Сторінки 64-76

Використані джерела

[1] Ahmaldy, J. (2022). Overview of NATO and EU’s struggle against hybrid threats. Bulletin of NTUU “KPI”. Political Science. Sociology. Law., 2(54), 6-11. doi: 10.20535/2308-5053.2022.2(54).264384.

[2] Alander, M. (2024). Death by a thousand paper cuts: Lessons from the Nordic-Baltic region on countering Russian gray zone aggression. Retrieved from https://carnegieendowment.org/research/2024/11/russia-gray-zone-aggression-balticnordic?center=europe&lang=en.

[3] Bargués, P., & Morillas, P. (2021). From democratization to fostering resilience: EU intervention and the challenges of building institutions, social trust, and legitimacy in Bosnia and Herzegovina. Democratization, 28(7), 1319-1337. doi: 10.1080/13510347.2021.1900120.

[4] Berlinschi, R. (2019). Migration and geopolitical preferences. Post-Soviet Affairs, 35(2), 93-121. doi: 10.1080/1060586X.2018.1548226.

[5] Berg, E., & Vits, K. (2020). Exploring de facto state agency: Negotiation power, international engagement and patronage. In G. Baldacchino & A. Wivel (Eds.), Research handbook on the politics of small states (pp. 379-394). Cheltenham: Edward Elgar Publishers. doi: 10.4337/9781788112932.00034.

[6] Buzogány, A. (2019). Europe, Russia, or both? Popular perspectives on overlapping regionalism in the Southern Caucasus. East European Politics, 35(1), 93-109. doi: 10.1080/21599165.2019.1588117.

[7] Coolican, S. (2021). The Russian diaspora in the Baltic states: The Trojan horse that never was. London: LSE Ideas.

[8] Ekman, J. (2024). In the shadow of war: Public opinion in the Baltic states, 2014 and 2021. Journal of Eurasian Studies, 15(2), 106-117. doi: 10.1177/18793665241270812.

[9] European Parliament. (2005). Note on the main elements of the Dayton agreement for Bosnia and Herzegovina. Retrieved from https://www.europarl.europa.eu/meetdocs/2004_2009/documents/dv/afet_111005_0/afet_111005_004.pdf .

[10] Fella, S. (2024). Bosnia and Herzegovina: Secessionism in the Republika Srpska. London: House of Commons Library.

[11] Galeotti, M. (2019). The Baltic states as targets and levers: The role of the region in Russian strategy. Marshall European Center for Security Studies, 27.

[12] How Georgia wants to regain control over Abkhazia without war. (2023). Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/eng/news/2023/09/28/7170374/.

[13] Kakhishvili, L. (2020). Do ethnic minorities benefit from Georgia’s Europeanization? Policy Paper, 17.

[14] Kakhishvili, L. (2021). Towards a two-dimensional analytical framework for understanding Georgian foreign policy: How party competition informs foreign policy analysis. Post-Soviet Affairs, 37(2), 174-197. doi: 10.1080/1060586X.2020.1869455.

[15] Kharyshyn, M. (2020). Moldova as a site of hybrid war from Russia: Myth or reality? (or On some aspects of strengthening the Russian presence in the Republic of Moldova). Foreign Affairs, 30(3), 36-44. doi: 10.46493/26632675-2020-3-4.

[16] Khevtsuriani, A., & Chkhikvishvili, G. (2020) Separatist factors in modern Europe. European Political and Law Discourse, 7(6), 24-27. doi: 10.46340/eppd.2020.7.6.2.

[17] Krychkovska, U. (2025). Leader of breakaway Transnistria region says Russia will supply gas as “humanitarian aid”. Retrieved from https://www.eurointegration.com.ua/eng/news/2025/01/15/7202603/.

[18] Lysianskyi, P., & Mamontova, E. (2022). Impact of regional separatism on political processes in post-Soviet countries. Visnyk of the Lviv University. Series Philos.-Political Studies, 44, 210-219. doi: 10.30970/PPS.2022.44.25.

[19] Melua, D. (2021). Decentralisation and local public administration reform in Georgia. Tbilisi: Nalas & Platforma.

[20] Memišević, O. (2023). Hybrid threats in the Western Balkans: State and non-state perspectives. Retrieved from https://www.strategicanalysis.sk/hybrid-threats-in-the-western-balkans-state-and-non-state-perspective/.

[21] OSCE. (2023). ODIHR comments on the criminalization of “separatism” and related offences in Moldova. Retrieved from https://www.osce.org/files/f/documents/e/5/560695.pdf.

[22] Parmentier, F. (2024). Transnistria, in the shadow of the war in Ukraine. Paris: Jacques Delors Institute Brief.

[23] Pepi, P. (2022). The road to independence: Historical background, legality, and legitimacy of the proposed secession of the Bosnian Serbs from Bosnia and Herzegovina. The Penn State Journal of Law & International Affairs, 10(1), 250-292.

[24] Radchenko, O.V., & Krutii, O.M. (2023). Hybrid threats to the system of territorial government organization in Ukraine as an element of Russian aggression. Naukovi Perspektyvy, 7(37), 257-269. doi: 10.52058/2708-75302023-7(37)-257-268.

[25] Sauer, P. (2023). Moldova president condemns “assault” on democracy by “foreign forces” as EU vote hangs in balance. Retrieved from https://www.theguardian.com/world/2024/oct/21/moldova-election-maia-sandu.

[26] Sharan, O. (2021). International political mechanisms of suppression of separatism in the states of Europe. (Doctoral thesis, Ivan Franko National University of Lviv, Lviv, Ukraine).

[27] Sinovets, P., Maksymenko, I., & Skrypnyk, M. (2021). Russian roulette: The Kremlin’s escalation strategy from the Baltic Sea to the Black Sea. Lithuanian Annual Strategic Review, 19. doi: 10.47459/lasr.2021.19.1.

[28] Śliwa, Z. (2023). The impact of Russian aggression against Ukraine on Estonian security. Studia Europejskie – Studies in European Affairs, 4/2023, 71-92. doi: 10.33067/SE.4.2023.5.

[29] Stănescu, M. (2023). Understanding hybrid threats and their societal impact: Republic of Moldova case study. Land Forces Academy Review, 28(4), 255-264. doi: 10.2478/raft-2023-0030.

[30] Torres-Adán, A. (2022). Exploring factors influencing individual geopolitical preferences in the Association Agreement countries (Georgia, Moldova, and Ukraine). (Doctoral thesis, Universitat Autònoma de Barcelona, Barcelona, Spain).

[31] Vlasenko, R. (2020). The interests of the Russian Federation in the separatist tendencies of Europe. Visnyk of the Lviv University. Series Philos.-Political Studies, 28, 125-133. doi: 10.30970/2307-1664.2020.28.16.

[32] Włodarska, A. (2023). Separatisms and social integration processes on the example of Estonia. Nowa Polityka Wschodnia, 36(1), 161-174. doi: 10.15804/npw20233608.

[33] Zaka, A. (2021). Public administration and local government in post-communist era in Bosnia and Herzegovina, Kosovo and Serbia. Global Journal of Political Science and Administration, 9(3), 1-15.