Domashenko, S.
(2024).
Prospects for the use of artificial intelligence in the legislative process of Ukraine.
Democratic Governance,
17(2),
58-66.
https://doi.org/10.56318/dg/2.2024.58
Метою даного дослідження було виявлення перспектив застосування штучного інтелекту (ШІ) у нормотворчій діяльності України. Методологія включала кілька ключових етапів: теоретичні аспекти застосування ШІ у правотворчій сфері, оцінка поточного стану та порівняльний аналіз використання ШІ в законодавчому процесі у Великій Британії, США та Україні. У дослідженні подано трактування поняття «штучний інтелект», його особливості і шляхи впровадження у законодавчий процес України. Важливим аспектом є те, що ШІ здатен підвищувати рівень юридичного аналізу законопроєктів, спрощувати моніторинг змін у законодавстві та покращувати точність прогнозів щодо правових наслідків. Зокрема, ШІ може сприяти автоматизації процесів розробки законів, підвищенню прозорості та якості законотворчих ініціатив та покращенню ефективності аналізу великих обсягів правових текстів. Результати дослідження підкреслили важливість належного регулювання та етичного контролю впровадження таких систем, оскільки існують ризики втрати відповідальності при прийнятті рішень та залежності від помилок алгоритмів. Застосування ШІ в законодавчому процесі України перебуває на початковій стадії, проте, на перспективу це допоможе спростити кодифікацію законодавства, забезпечити правову ясність та підвищити доступність правових норм для суспільства. Крім того, автоматизація деяких аспектів законодавчої роботи за допомогою ШІ сприятиме зменшенню людського фактору при обробці даних, що може знизити ризик помилок і підвищити об’єктивність оцінки правових ініціатив. Використання таких технологій також може сприяти створенню інтегрованих інформаційних систем, здатних об’єднати різні рівні законотворчої діяльності. Це відкриває нові можливості для впровадження інноваційних рішень у сфері цифрового правосуддя
ШІ; правотворчий процес; інноваційні технології; автоматизація; правове регулювання
Отримано 20.08.2024, Доопрацьовано 12.11.2024, Прийнято 11.12.2024
Взято з Том 17, № 2, 2024
https://doi.org/10.56318/dg/2.2024.58
Сторінки 58-66
[1] Agostini, A., Pereira, R., Welter, M., & Da Costa, E.M. (2024). Generative artificial intelligence in the legislative process: Perspectives of knowledge generation. In Proceedings of the 19th international forum on knowledge asset dynamics “Translating knowledge into innovation dynamics” (pp. 971-992). Madrid: International Forum on Knowledge Asset Dynamics.
[2] Alcoforado, A., Palmeira Ferraz, T., Bustos, E., Seidel Oliveira, A., Gerber, R., Dumont Santoro, G.L., Campos Fama, I., Veloso, B.M., & Siqueira, F.L. (2024). Augmented democracy: Artificial intelligence as a tool to fight disinformation. Advanced Studies, 38(111), 407-425. doi: 10.1590/s0103-4014.202438111.021.
[3] Bharti, C. (2022). The European Union’s proposed artificial intelligence legislation and the path ahead for Asian approaches to artifical intelligence. In N.D. Dewani, Z.A. Khan, A. Agarwal, M. Sharma & S.A. Khan (Eds.), Handbook of research on cyber law, data protection, and privacy (pp. 64-86). London: IGI Global. doi: 10.4018/978-1-7998-8641-9.ch005.
[4] Boone, T.S. (2023). The challenge of defining artificial intelligence in the EU AI Act. Journal of Data Protection & Privacy, 6(2), 180-195. doi: 10.69554/QHAY8067.
[5] Bui, T., & Nguyen, V. (2023). The impact of artificial intelligence and digital economy on vietnam’s legal system. International Journal for the Semiotics of Law, 36, 969-989. doi: 10.1007/s11196-022-09927-0.
[6] Carrasquilla-Díaz, L., De Luque-Pisciotti, A., & Lagos-González, E. (2024). AI adoption in Colombian legal practice: Challenges and opportunities. Procedia Computer Science, 241, 508-513. doi: 10.1016/j.procs.2024.08.072.
[7] Gamito, M.C. (2024). The role of ETSI in the EU’s regulation and governance of artificial intelligence. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 1-16. doi: 10.1080/13511610.2024.2349627.
[8] Goldmann, A. (2024). AI in the German Bundestag: On the relationship between the rhetoric of evidence-based policymaking and artificial intelligence. In H.-C. Liao, D. Duenas Cid, M.A. Macadar & F. Bernardini (Eds.), Proceedings of the 25th annual international conference on digital government research (pp. 288-294). New York: Association for Computing Machinery. doi: 10.1145/3657054.3657254.
[9] Gudima, T., & Kamishanskyi, V. (2023). Artificial intelligence as a tool of digitalization of foreign economic policy: Peculiarities of legal regulation. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 3(50), 398-409. doi: 10.55643/fcaptp.3.50.2023.4039.
[10] Hershowitz, A., & Mador-Haim, S. (2023). Comparative prints suite of the United States house of representatives: NLP for tracking changes in bills and laws. Frontiers in Artificial Intelligence and Applications: Legal Knowledge and Information Systems, 379, 379-382. doi: 10.3233/FAIA230993.
[11] Hill, G., Waddington, M., & Qiu, L. (2024). From pen to algorithm: Optimizing legislation for the future with artificial intelligence. AI & Society. doi: 10.1007/s00146-024-02062-3.
[12] Kornberg, M., Harris, M., & Wilson, A. (2024). Congress must keep pace with AI. Retrieved from https://www.brennancenter.org/our-work/research-reports/congress-must-keep-pace-ai.
[13] Kreps, S., & Jakesch, M. (2023). Can AI communication tools increase legislative responsiveness and trust in democratic institutions? Government Information Quarterly, 40(3), article number 101829. doi: 10.1016/j.giq.2023.101829.
[14] Lucke, J.V., Etscheid, G., & Fitsilis, F. (2022). Using artificial intelligence for legislation – thinking about and selecting realistic topics. In Proceedings of ongoing research, practitioners, workshops, posters, and projects of the international conference (pp. 32-42). Linköping: Linköping University.
[15] Massadeh, F., Alnusair, F., Massadeh, A.A., & Ismail, M. (2024). The legal protection of artificial intelligencegenerated work: The argument for sui generis over copyright. Corporate Law & Governance Review, 6(1), 49-56. doi: 10.22495/clgrv6i1p5.
[16] Mecaj, S. (2022). Artifical intelligence and legal challenges. Legal Opinion Journal, 20(34), 180-196. doi: 10.12662/24476641oj.v20i34.p180-196.2022.
[17] Misechko, V. (2024). Law on artificial intelligence in the EU: What do Ukrainians need to know? Retrieved from https:// www.epravda.com.ua/columns/2024/06/14/715175/.
[18] Ortega Esquembre, C. (2023). On the different rhythms of law and Artificial Intelligence. Desynchronisation as a social pathology. Daimon International Journal of Philosophy, 90, 147-161. doi: 10.6018/daimon.551741.
[19] Petriv, O. (2023). Artificial intelligence and the Artificial Intelligence Act: Time for legal frameworks. Retrieved from https://cedem.org.ua/analytics/artificial-intelligence-act/.
[20] Qian, Y., Siau, K.L., & Nah, F.F. (2023). Societal impacts of artificial intelligence: Ethical, legal, and governance issues. Societal Impacts, 3, article number 100040 doi: 10.1016/j.socimp.2024.100040.
[21] Rangone, N. (2023). Artificial intelligence challenging core state functions: A focus on law-making and rule-making. Public Law Review Theory and Method, 8, 95-126. doi: 10.37417/RDP/vol_8_2023_1949.
[22] Salizhenko, О., & Oliynyk, V. (2024). Exclusive: How artificial intelligence is changing the website of the Verkhovna Rada. Retrieved from https://www.chesno.org/post/5856/.
[23] Spesivtseva, O. (2023). Regulation of artificial intelligence: The US experience. Retrieved from https://cedem.org.ua/analytics/shtuchnyi-intelekt-usa/.
[24] Trincado Cast, C. (2024). The legal concept of artificial intelligence: The debate surrounding the definition of AI system in the AI Act. BioLaw Journal, 1, 305-344. doi: 10.15168/2284-4503-3000.
[25] Yilma, K. (2023). Emerging technologies and human rights at the United Nations. IEEE Technology and Society Magazine, 42(1), 54-64. doi: 10.1109/MTS.2023.3241297.