Стаття

Міжнародна дипломатія Саудівської Аравії на Близькому Сході: Стратегії для посилення регіонального лідерства

Владислав Кононенко
Анотація

Королівство Саудівська Аравія (КСА) є одним з ключових гравців на Близькому Сході і відіграє основну роль у формуванні регіонального порядку денного. Його стратегічне суперництво з Іраном створює нові виклики для стабільності в регіоні, тому аналіз змін економічної та зовнішньополітичної діяльності, які проводить керівництво країни у 2020-х роках, є актуальним для розуміння розвитку політичної ситуації на Близькому Сході. Метою дослідження став аналіз основних принципів та змін у дипломатичних стратегіях КСА, а також вивчення механізмів і інструментів, що використовуються для забезпечення стабільності та зміцнення її позицій у регіоні. Для проведення дослідження було використано методи аналізу, синтезу, порівняння та конкретизації інформації. Дослідження виявило, що важливим фактором, який зумовлює зміни в політиці КСА є реалізація ініціативи “Саудівське бачення 2030”, запровадженої спадкоємним принцом Мухаммедом бін Салманом. Ця стратегія зосереджена на диверсифікації економіки, зменшенні залежності від нафти і стимулюванні зростання в таких секторах, як туризм і відновлювана енергетика. КСА також активно розширює свої зовнішньополітичні зв’язки, шукаючи нових партнерів та зменшуючи залежність від США. Всередині організації з шести країн Перської затоки, існують внутрішні суперечності, що призводять до конфліктів, зокрема дипломатичної кризи з Катаром 2017 року, проте КСА змінює свої підходи, за рахунок чого вдається вирішувати такого роду конфлікти. КСА грає важливу роль в Організації країн експортерів нафти (ОПЕК) і United Nations, просуваючи свої інтереси на глобальному рівні. Отримані результати дозволяють розуміти дії КСА в контексті регіональної та світової політики, та можуть бути використані для розробки стратегій взаємодії з цією країною

Ключові слова

Близькосхідний регіон; зовнішньополітична стратегія; дипломатична криза в Катарі; Рада співробітництва арабських держав Перської затоки; програма “Saudi Vision 2030”

Завантажити статтю

Отримано 19.08.2024, Доопрацьовано 22.10.2024, Прийнято 11.12.2024

Взято з Том 17, № 2, 2024

ЦИТУВАТИ

Kononenko, V. (2024). International diplomacy of Saudi Arabia in the Middle East: Strategies for strengthening regional leadership. Democratic Governance, 17(2), 67-77. https://doi.org/10.56318/dg/2.2024.67

https://doi.org/10.56318/dg/2.2024.67

Сторінки 67-77

Використані джерела

[1] Al Muhanna, I., & McNally, R. (2024). Oil leaders: An insider’s account of four decades of Saudi Arabia and OPEC’s global energy policy (Center on Global Energy Policy Series). Columbia: Columbia University Press.

[2] Al Zomia, A.S., et al. (2024). Tracking the epidemiological trends of female breast cancer in Saudi Arabia since 1990 and forecasting future statistics using global burden of disease data, time-series analysis. BMC Public Health, 24(1), article number 1953. doi: 10.1186/s12889-024-19377-x.

[3] Albasoos, H., Hassan, G., & Al Zadjali, S. (2021). The Qatar crisis: Challenges and opportunities. International Journal of Research in Business and Social Science, 10(1), 158-167. doi: 10.20525/ijrbs.v10i1.1013.

[4] Aljassar, N., & Rosenson, B. (2022). The US impact on Qatar’s foreign policy during the gulf crisis. Middle East Policy, 29(4), 71-81. doi: 10.1111/mepo.12658.

[5] Alsahlavi, A. (2021). OPEC and the world’s energy future: Its legacy and promise. Boca-Raton: CRC Press. doi: 10.1201/9780429328213.

[6] Anderson, B., Salem, M., & Hansler, J. (2024). “None go forward without the others”. US mega-deal would tie together the futures of Saudi Arabia, Israel and Gaza. Retrieved from https://edition.cnn.com/2024/05/02/middleeast/ussaudi-treaty-israel-palestinian-statehood-intl/index.html.

[7] Borck, T. (2024). Seeking stability amidst disorder: The foreign policies of Saudi Arabia, the UAE and Qatar, 2010-20. Oxford: Oxford University Press.

[8] Coates Ulrichsen, K. (2024). Centers of power in the Arab Gulf States. London: Hurst.

[9] Czornik, K. (2020). Saudi Arabia as a regional power and an absolute monarchy undergoing reforms. Vision 2030 – The perspective of the end of the second decade of the 21st century. Przegląd Strategiczny, 13, 179-198. doi: 10.14746/ps.2020.1.11.

[10] Georgios, C. (2024). Heterogeneous impacts of geopolitical risk factors on stock markets in the Middle East: A quantile regression analysis across four emerging economies. Journal of Economic Asymmetries, 30, article number e00374. doi: 10.1016/j.jeca.2024.e00374.

[11] Gibran, R. (2023). The Saudi Arabia and Qatar relations on conflict in the middle east region. International Journal of Law and Legal Ethics, 4(1), 64-70. doi: 10.47701/ijlle.v4i1.2451.

[12] Gnana, J. (2022). Saudi data: April crude oil exports rise to 23-month high, but inventories build. Retrieved from https://www.spglobal.com/commodityinsights/en/market-insights/latest-news/oil/062022-saudi-data-aprilcrude-oil-exports-rise-to-23-month-high-but-inventories-build.

[13] Grabowski, W. (2019). The cooperation council for the Arab states of the gulf: A study of Arab regionalism and integration. In M. Grabowski, T. Pugacewicz (Eds.), Application of international relations theories in Asia and Africa (pp. 205-217). Berlin: Peter Lang. doi: 10.3726/b15671.

[14] Guendouz, A., & Ouassaf, S.M. (2020). The economic diversification in Saudi Arabia under the strategic vision 2030. Academy of Accounting and Financial Studies Journal, 24(5).

[15] Haidar, R.S., & McGrin, J. (2018). Saudi Arabia and Iran: Beyond conflict and coexistence? London: Workshop Proceedings.

[16] Hasanov, F.J., Javid, M., & Joutz, F.L. (2022). Saudi non-oil exports before and after COVID-19: Historical impacts of determinants and scenario analysis. Sustainability, 14(4), 34-46. doi: 10.3390/su14042379.

[17] Jalal, S.U., Khan, Y., & Pitafi, G.M. (2023). Saudi-Iran relationship: The beginning of a new era. Qlantic Journal of Social Sciences and Humanities, 4(3). doi: 10.55737/qjssh.690236783.

[18] Lima, J.A. (2023). Saudi Arabia’s foreign policy under MBS: Decision unit change and its impacts towards Yemen and Syria. Contexto Internacional, 45(2). doi: 10.1590/S0102-8529.20234502e20220004.

[19] Mabon, S. (Ed.). (2022). Saudi Arabia and Iran: The struggle to shape the Middle East. Manchester: Manchester University Press.

[20] Melkumyan, A. (2024). Saudi Arabia between the USA and China in the first decades of the XXI century: Successeful balancing. World Economy and International Relations, 68(5), 61-71. doi: 10.20542/0131-2227-202468-5-61-71.

[21] Moghadam, A., Rauta, V., & Wyss, M. (2023). Routledge handbook of proxy wars. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003174066.

[22] Pamuk, H., Cornwell, A., & Spetalnick, M. (2024a). US and Saudi Arabia nearing agreement on security pact, sources say. Retrieved from https://www.reuters.com/world/us-saudi-arabia-nearing-agreement-security-pact-sourcessay-2024-05-02/.

[23] Pamuk, H., Zengerle, P., & Holland, S. (2024b). US to lift ban on offensive weapons sales to Saudi Arabia. Retrieved from https://www.reuters.com/world/us-lift-ban-offensive-weapons-sales-saudi-arabia-sources-say-2024-08-09/.

[24] Parvathy, S. (2021). Qatar diplomatic crisis a look back on the crisis and possible solutions 2017. Journal of Political Sciences & Public Affairs, 9(4), article number 1000385.

[25] Pridham, B.R. (Ed.). (2020). The Arab gulf and the west. London: Routledge. doi: 10.4324/9781003070634.

[26] Rudiany, N.P., & Kusumawardhana, I. (2023). Behind OPEC’s invitation for Indonesia to rejoin: An analysis of membership dynamics in an international organization. Journal Ilmu Sosial dan Ilmu Politik, 26(3), 286-297. doi: 10.22146/jsp.68168.

[27] United Nations. (2020). United Nations sustainable development cooperation framework with the Kingdom of Saudi Arabia 2022-2026. Retrieved from https://unsdg.un.org/sites/default/files/2022-06/Kingdom%20Of%20Saudia%20Arabia_Cooperation_Framework_2022%20to%202026.pdf.

[28] Van Slooten, S. (2019). The strategic alliance of Saudi Arabia and the UAE. Retrieved from https://www.sciencespo.fr/ kuwait-program/wp-content/uploads/2019/09/The-Strategic-Alliance-of-Saudi-Arabia-and-the-UAE.pdf.

[29] Wearing, D. (2024). The myth of the reforming monarch: Orientalism, racial capitalism, and UK support for the Arab Gulf monarchies. Politics, 44(3), 370-385. doi: 10.1177/02633957211041547.

[30] Yousef, T.M., & Abdel Ghafar, A. (2022). The gulf cooperation council at forty: Risk and opportunity in a changing world. London: Brookings Institution Press.

[31] Zhang, Q., Du, D., Xia, Q., & Ding, J. (2024). Revealing the energy pyramid: Global energy dependence network and national status based on industry chain. Applied Energy, 367, article number 123330. doi: 10.1016/j. apenergy.2024.123330.